Про нас
Керівник проекта
Розклад занять
Astroосвіта
МРА-2009
Astroпосилання
Astroбібліотека
Зв'язок
 


Наше небо :
Результати спостережень
Astroновини
Astroкалендар.
Осінне небо
Сонячні затемнення
Спостерігаемо ISS над Сарнами
Astroфото
Astroпрограми

Астрономічні інтернет проекти :
BOINC
SETI@Home
Cosmology@Home
Milkyway@Home
Einstein@Home
Stardust@Home

Сонячна система :
Місяць
Супутники
Меркурій
Венера
Земля
Марс
Астероїди
Юпітер

Сатурн
Уран
Нептун
Пояс Койпера
Хмара Оорта
Сонце










Астрономічний календар на 2017 рік.



ОСНОВНІ АСТРОНОМІЧНІ ПОДІЇ 2017 РОКУ

Початок тропічного року 2017.0 — 31 грудня 2016 р. о 3 год 37 хв (за всесвітнім часом). Земля в перигелії — 4 січня о 14 год (за всесвітнім часом). Весняне рівнодення (початок астрономічної весни) — 20 березня о 10 год 29 хв (за всесвітнім часом). Літнє сонцестояння (початок астрономічного літа) — 21 червня о 4 год 24 хв (за всесвітнім часом). Земля в афелії — 3 липня о 20 год (за всесвітнім часом). Осіннє рівнодення (початок астрономічної осені) — 22 вересня о 20 год 02 хв (за всесвітнім часом). Зимове сонцестояння (початок астрономічної зими) — 21 грудня о 16 год 28 хв (за всесвітнім часом). ЗАТЕМНЕННЯ: Півтіньове місячне затемнення: 10—11 лютого (в Україні видно). Кільцеподібне сонячне затемнення: 26 лютого (в Україні не видно). Часткове місячне затемнення: 7 серпня (в Україні видно). Повне сонячне затемнення: 21 серпня (в Україні не видно).

********************************************** Сонце

Сонячна активність підходить до максимуму свого 11-річного циклу активності.

Сонце.КА SOHO.

За попередніми прогнозами ми можемо стати свідками великих геомагнітних бур, які важко переносяться людьми з серцево-судинними захворюваннями. Можливо ми побачимо полярні сяйва, які іноді (хоча і дуже рідко) доходять до наших широт.
КІЛЬЦЕПОДІБНЕ СОНЯЧНЕ ЗАТЕМНЕННЯ 26 ЛЮТОГО 2017 р. Як кільцеподібне його буде видно в Тихому океані, Чилі, Арген тині, Атлантичному океані, Африці. Для спостерігачів півдня Півден ної Америки, в Атлантичному океані, Африці, Антарктиді затемнен ня буде частковим. Геоцентричне сполучення Місяця та Сонця по прямому піднесенню відбудеться о 14 год 58 хв 23.5 с. Найбільша фа за затемнення — о 14 год 53 хв 24.6 с. Для цього моменту Сонце мати ме: пряме піднесення 22 год 39 хв 23.1 с, схилення –8 ° 29 ′ 38.8 ′′ , види мий радіус 16 ′ 09.0 ′′ , горизонтальний паралакс 8.9 ′′ . Для Місяця ці величини становитимуть відповідно: 22 год 39 хв 53.2 с, –8 ° 55 ′ 03.6 ′′ , 15 ′ 47.8 ′′ , 57 ′ 58.6 ′′ . Найбільша фаза — 0.99. Загальні обставини кільце подібного затемнення наведено в таблиці та на рисунку. Сонце пере буватиме в сузір’ї Водолія. На території України затемнення не спо стерігатиметься.
ПОВНЕ СОНЯЧНЕ ЗАТЕМНЕННЯ 21 СЕРПНЯ 2017 р. Затемнення можна буде спостерігати в Північній Америці, в пів нічній частині Південної Америки, в акваторіях Тихого й Атлантич ного океанів. Геоцентричне сполучення Місяця та Сонця по прямому піднесенню відбудеться о 18 год 30 хв 11.2 с. Найбільша фаза затем нення — о 18 год 25 хв 31.8 с. Для цього моменту Сонце матиме: пря ме піднесення 10 год 04 хв 03.9 с, схилення +11 ° 51 ′ 43.0 ′′ , видимий радіус 15 ′ 48.7 ′′ , горизонтальний паралакс 8.7 ′′ . Для Місяця ці величиD ни становитимуть відповідно: 10 год 04 хв 30.6 с, +12 ° 16 ′ 32.8 ′′ , 16 ′ 03.4 ′′ , 58 ′ 55.7 ′′ . Найбільша фаза — 1.03. Загальні обставини повного затемнення наведено в таблиці та на рисунку. Сонце перебуватиме в сузір’ї Лева. На території У країни затемнення не спостерігатиметь ся.

**********************************************

Місяць

ПІВТІНЬОВЕ МІСЯЧНЕ ЗАТЕМНЕННЯ 10—11 ЛЮТОГО 2017 р. Затемнення можна спостерігати в східній частині Американ ського континенту, в Африці, Європі, західній частині Азії. Геоцентрич не протистояння Місяця та Сонця по прямому піднесенню відбудеть ся 11 лютого в 0 год 32 хв 51.3 с за всесвітнім часом. Найбільша фаза затемнення — в 0 год 43 хв 52.9 с. Для цього моменту Сонце матиме: пряме піднесення 21 год 39 хв 19.2 с, схилення –14 ° 01 ′ 07.8 ′′ , радіус 16 ′ 12.3 ′′ , горизонтальний паралакс 8.9 ′′ . Для Місяця ці величини стано витимуть відповідно: 9 год 38 хв 22.6 с, +13 ° 03 ′ 10.1 ′′ , 15 ′ 49.7 ′′ , 58 ′ 05.6 ′′ . Кутовий радіус земної тіні 0.71 ° , півтіні — 1.25 ° . Тривалість півтіньового затемнення 4 год 19.2 хв. Місяць перебуватиме в сузір'ї Лева й пройде через південну частину земної півтіні.

Місяць в затемненні


ЧАСТКОВЕ МІСЯЧНЕ ЗАТЕМНЕННЯ 7 СЕРПНЯ 2017 р. Затемнення можна спостерігати в Європі, Африці, Aзії, Aвстралії. Геоцентричне протистояння Місяця та Сонця по прямому піднесенню відбудеться 7 серпня о 18 год 10 хв 36.0 с за всесвітнім ча сом. Найбільша фаза затемнення — о 18 год 20 хв 27.7 с. Для цього моменту Сонце матиме: пряме піднесення 9 год 11 хв 33.0 с, схилен ня +16 ° 12 ′ 28.1 ′′ , радіус 15 ′ 46.4 ′′ , горизонтальний паралакс 8.7 ′′ . Для Місяця ці величини становитимуть відповідно: 21 год 10 хв 53.1 с, –15 ° 25 ′ 17.1 ′′ , 15 ′ 08.1 ′′ , 55 ′ 32.7 ′′ . Кутовий радіус земної тіні 0.67 ° , півтіні 1.20 ° . Тривалість півтіньового затемнення 5 год 00.9 хв. Три валість часткового затемнення — 1 год 55.2 хв. Місяць перебуватиме у сузір’ї Козорога й пройде через північну зону земної тіні. Моменти явищ і видимість часткового затемнення наведено в таблиці та на ри сунку. В Україні можна буде спостерігати всі фази затемнення.

**********************************************

Меркурій
Планета, як завжди, залишається проблемною для візуальних спостережень, так як її висота над горизонтом зазвичай складає всього декілька градусів. Як правило Меркурій "губиться" в променях Сонця.Крім того горизонт в нашій місцевості дуже часто вкритий хмарами. Загальновідомим фактом є те, що всесвітньо відомий астроном Коперник ніколи в своєму житті не бачив Меркурій.
Упродовж 2017 р. буде три періоди вечірньої і три періоди ранко вої видимості планети. Перший період уранішньої видимості триватиме впродовж січня та першого тижня лютого. У січні Меркурій видно пе ред світанком у південноDсхідній ділянці неба. Тривалість видимості планети спочатку збільшується з 10 хв до 1 год (середина місяця), потім зменшується до 20 хв. Блиск її зростає з +3.0 зоряної величини до –0.2. Видимий діаметр Меркурія на початку січня становитиме 9.3 ′′ , наприкінці місяця — 5.6 ′′ . Планета переміщується на заднім рухом, після стояння 8 січня — прямим по сузір’ю Стрільця. У лютому (впродовж першого тижня) Меркурій видно перед світан ком (на південному сході), як зорю –0.2 зоряної величини. Він пе реміщується прямим рухом по сузір’ю Стрільця. Тривалість видимості планети зменшується з 20 хв до нуля. Видимий діаметр Меркурія на прикінці першого періоду ранкової видимості становитиме 5.3 ′′ . На 7 березня припадає верхнє сполучення Меркурія. У другій по ловині місяця розпочинається перший період вечірньої видимості Мер курія. Планету можна спостерігати після настання темряви на заході (наприкінці місяця — на північному заході, ближче до заходу). Три валість видимості Меркурія збільшується з 10 хв до 1 год 20 хв. Його блиск зменшується з —1.5 зоряної величини до –0.2. Планета пе реміщується прямим рухом по сузір’ю Риб. Видимий діаметр Мер курія на середину березня становитиме 5.3 ′′ , наприкінці місяця — 7.4 ′′ . Упродовж першої половини квітня Меркурій видно після наD стання темряви на північному заході (ближче до заходу). Тривалість видимості планети скорочується з 1 год 20 хв до нуля. Блиск планети зменшується з –0.1 зоряної величини до +3.6. До стояння (10 квітня) планета переміщується прямим рухом, а потім назаднім у сузір’ї Овна. Її видимий діаметр наприкінці першої декади квітня ста новитиме 9.9 ′′ . У травні Меркурій не буде доступний для спостережень, бо він сходить на тлі ранкової зорі, а заходить ще до заходу Сонця. На 21 червня припадає верхнє сполучення Меркурія. Планету можна спостерігати в останні дні червня впродовж кількох хвилин у північно-західній ділянці неба — розпочнеться другий період вечірньої видимості Меркурія. Блиск планети становитиме –1.5 зо ряної величини, видимий діаметр — 5.1 ′′ . Меркурій перебуватиме в сузір’ї Близнят. У липні Меркурій видно в північноDзахідній частині неба після настання темряви. Тривалість видимості планети становить на почат ку місяця 10 хв, у середині місяця — 20 хв, далі меншає і до кінця місяця сходить нанівець. Блиск Меркурія зменшується з –1.1 зоряної величини до +0.5. . Меркурій переміщується прямим рухом сузір’ями Близнят (кілька перших днів місяця) і Рака, а в середині місяця всту пить до сузір’я Лева. Видимий діаметр планети становитиме на приD кінці місяця 7.9 ′′ . У серпні Меркурій недоступний для спостережень. Знову спостерігати його можна буде у вересні, коли розпочнеть ся другий період ранкової видимості Меркурія. Тривалість видимості планети спочатку збільшується з 10 хв до 1 год 08 хв (середина міся ця), потім зменшується до 10 хв (наприкінці місяця). Блиск її зростає з +3.1 зоряної величини до –1.3. Видимий діаметр Меркурія на по чатку вересня становитиме 9.2 ′′ , наприкінці місяця — 5.0 ′′ . До стоянD ня (4 вересня) планета переміщується назаднім рухом, а потім пря мим у сузір’ї Лева, упродовж останньої п’ятиденки місяця Меркурій «мандруватиме» сузір’ям Діви. Упродовж жовтня та першої половини листопада Меркурій для спостережень недоступний. На 8 жовтня припадає верхнє сполучен ня планети. Третій період вечірньої видимості Меркурія розпочнеться в другій половині листопада. Планету видно після настання темряви на південному заході, як зорю –0.2 зоряної величини. Тривалість її ви димості збільшується з кількох хвилин до 20 хв. . Його види мий діаметр в середині листопада становить 5.7 ′′ , наприкінці місяця — 7.7 ′′ . Планета переміщується прямим рухом сузір’ями Терезів, Скорпіона, Змієносця та Стрільця.

Меркурий.КА Маринер-10.

першого тижня на південному заході (після настання темряви). Він переміщується прямим рухом (після стояння 3 грудня — заднім) сузір’ям Стрільця. Тривалість видимості планети швидко скорочуєть ся з 20 хв до нуля. Блиск планети зменшується з +0.1 зоряної величиD ни до +1.5, а видимий діаметр зростає до 9.3 ′′ . На 13 грудня припадає нижнє сполучення Меркурія. Планету знову можна спостерігати в другій половині місяця, ко ли розпочнеться третій період ранкової видимості Меркурія. Його видно перед світанком у південноDсхідній ділянці неба. Тривалість виD димості планети зростає з кількох хвилин до 1 год 10 хв. Блиск Мер курія збільшується з +3.2 зоряної величини до –0.2. Видимий діаметр планети зменшиться з 9.2 ′′ до 6.8 ′′ . Меркурій переміщується заднім рухом, а після стояння 23 грудня — прямим рухом у сузір’ї Змієносця.

**********************************************

Венера

У 2017 р. буде два періоди видимості Венери — один вечірній і один ранковий. Завдяки великій яскравості планети її можна спостерігати не лише в темну частину доби, але й під час вечірніх або ранкових грома дянських присмерків. Це треба мати на увазі, бо нижче наведено умови видимості тільки в темну пору доби. Венеру можна спостерігати в січні — триває вечірній період її видимості, який розпочався торік. Планета сяє, як зоря –4.5 зоря ної величини, на південному заході, ближче до півдня (наприкінці місяця — на південному заході). Тривалість її видимості становить 3 год 30 хв на початку місяця, наприкінці місяця — 3 год 45 хв. ′ . Через велику яскравість планети її можна спостерігати навіть під час присмерків — на ще світлому небі. Це збільшує тривалість виD димості ще на 15—20 хв. Венера переміщується прямим рухом сузір’ям Водолія (упродовж останньої п’ятиденки місяця — сузір’ям Риб). Видимий діаметр планети на початку місяця стано вить 21.8 ′′ , а наприкінці місяця збільшиться до 30.7 ′′ . У лютому Венеру видно, як зорю –4.6 зоряної величини, на південному заході (наприкінці місяця — на заході). Тривалість ви димості планети на темному небі зменшується з 3 год 45 хв до 2 год 45 хв. Венера переміщується прямим рухом по сузір’ю Риб. На прикінці місяця її видимий діаметр становитиме 48.8 ′′ . У березні Венеру, як зорю –4.3 зоряної величини, видно на за ході впродовж усього місяця, крім останнього тижня. Тривалість її видимості скорочується з 2 год 45 хв до нуля.

Венера.КА Маринер-10.

Планета переміщується прямим рухом, а після стояння 2 березня назаднім у сузір’ї Риб. Упродовж останньої десятиденки березня планету можна спо стерігати також і перед світанком (на сході) — розпочинається ран+ ковий період видимості Венери. Тривалість уранішньої видимості планети зростає з кількох хвилин до 30 хв (наприкінці місяця). Ве нера переміщується назаднім рухом по сузір’ю Риб. Її видимий діаметр на кінець березня збільшиться до 58.2 ′′ . Венеру видно в квітні на світанковому небі в східній його час тині, як зорю –4.4 зоряної величини. Тривалість видимості плане ти збільшується з 30 хв до 45. До стояння 12 квітня планета пе реміщується назаднім рухом, а далі — прямим по сузір’ю Риб. На прикінці місяця видимий діаметр Венери становитиме 38.4 ′′ . У травні Венера, як зоря –4.4 зоряної величини, сходить на сході (на початку місяця — приблизно о 4 год 10 хв літнього часу, на прикінці місяця — о 3 год 15 хв). Тривалість її видимості збільшуєть ся з 45 хв до 55. Планета переміщується прямим рухом сузір’ям Риб. Її видимий діаметр наприкінці травня зменшиться до 24.8 ′′ . Упродовж червня Венеру видно на досвітньому небі. Вона схо дить, як зоря –4.2 зоряної величини, на сході на початку місяця о 3 год 15 хв літнього часу, наприкінці місяця — о 2 год 30 хв. Тривалість види мості планети збільшується з 55 хв до 1 год 35 хв. . Вона переміщуєть ся прямим рухом сузір’ями Риб (перша декада місяця), Овна й Тельця. Видимий діаметр планети наприкінці місяця — 18.3 ′′ . Венера в липні сходить, як зоря –4.1 зоряної величини, на північному сході, ближче до сходу (на початку місяця — о 2 год 30 хв літнього часу, на початку останнього тижня місяця — о 2 год 15 хв, а наприкінці місяця — о 2 год 20 хв). Тривалість її видимості збіль шується з 1 год 35 хв до 2 год 25 хв. Планета переміщується прямим рухом сузір’ям Тельця. Її видимий діаметр зменшиться до 14.7 ′′ . У серпні Венеру видно, як зорю –4.0 зоряної величини. Вона сходить на північному сході (ближче до сходу) на початку місяця о 2 год 20 хв літнього часу, наприкінці місяця — о 3 год 10 хв. Три валість видимості планети на початку місяця становить 2 год 25 хв, до середини місяця вона трохи збільшиться (приблизно на 10 хв), а потім меншає та наприкінці місяця знов буде становити 2 год 25 хв. Венера переміщується прямим рухом сузір’ями Близнят і Рака (ос тання п’ятиденка місяця). Її видимий діаметр упродовж місяця зменшиться до 12.5 ′′ . Упродовж вересня Венера сходить, як зоря –3.9 зоряної величи ни, на північному сході, ближче до сходу (на початку місяця — о 3 год 15 хв за літнім часом, наприкінці місяця — о 4 год 35 хв). Тривалість її видимості зменшується з 2 год 25 хв до 1 год 50 хв. Планета пе реміщується прямим рухом сузір’ями Рака (перша декада місяця) і Лева. Її видимий діаметр зменшиться на кінець вересня до 11.2 ′′ . Венера в жовтні сяє перед світанком на сході, як зоря –3.9 зоря ної величини. Вона сходить на початку місяця о 4 год 40 хв літнього часу, 28 жовтня — о 6 год літнього часу, а 29 жовтня — приблизно о 5 год вже київського часу. Тривалість видимості планети скоро чується з 1 год 50 хв до 1 год 05 хв. Венера переміщується прямим рухом сузір’ями Лева і Діви (з другої декади місяця). Видимий діаметр планети наприкінці жовтня становитиме 10.4 ′′ . У листопаді Венеру видно на ранковому небі на сході (на при кінці місяця — на південному сході). Планета сяє, як зоря —3.9 зо ряної величини. Вона сходить о 5 год 10 хв київського часу на по чатку місяця, а наприкінці — о 6 год 40 хв. Тривалість видимості Венери скорочується з 1 год 05 хв до 15 хв. Вона переміщується прямим рухом сузір’ями Діви і Терезів (друга половина місяця). Її видимий діаметр на кінець листопада зменшиться до 9.9 ′′ . Венеру в грудні можна спостерігати недовго — упродовж пер шого тижня місяця. Вона сяє на південному сході, як зоря –3.9 зо ряної величини. Тривалість видимості планети на нічному небі скорочується з 15 хв до нуля. У наступі дні Венера сходитиме вже на тлі вранішніх присмерків. Вона переміщується прямим рухом сузір’ями Терезів, Скорпіона, Змієносця і Стрільця. Видимий діаметр планети наприкінці періоду видимості становитиме 9.9 ′′ .

**********************************************

Марс

У 2017 р. буде два періоди видимості Марса — один вечірній і один ранковий. У січні планету видно, як зорю +1.0 зоряної величи ни, на півдні після настання темряви (триває вечірній період її види+ мості , який розпочався торік). Марс можна спостерігати до його за ходу: на початку місяця — о 21 год 20 хв київського часу, наприкінці місяця — о 21 год 30 хв. Він переміщується прямим рухом сузір’ями Водолія і Риб (третя декада місяця). Видимий діаметр планети впро довж місяця зменшиться від 5.7 ′′ до 5.1 ′′ . У лютому Марс можна спостерігати після настання темряви, як зоD рю +1.2 зоряної величини, на південному заході, ближче до півдня (наприкінці місяця — на заході). Планету видно до її заходу — приблизD но о 21 год 35 хв за київським часом. Вона переміщується прямим рухом сузір’ям Риб. Її видимий діаметр на кінець лютого становить 4.6 ′′ . Упродовж березня Марс видно після настання темряви на заході, як зорю +1.4 зоряної величини. Планету можна спостерігати до її за ходу — приблизно о 21 год 40 хв за київським часом (з 26 березня, унаслідок переходу на літній час, момент заходу — 22 год 40 хв). Марс переміщується прямим рухом сузір’ям Риб (перша декада місяця) і Овна. Наприкінці березня видимий діаметр планети — 4.2 ′′ . У квітні Марс сяє, як зоря +1.5 зоряної величини, в західній ділянці неба після настання темряви. Планету можна спостерігати до її заходу — о 22 год 43 хв за літнім часом. Вона переміщується прямим рухом сузір’ями Овна і Тельця (друга половина місяця). Наприкінці квітня видимий діаметр Марса становитиме 3.9 ′′ . Упродовж травня Марс, як зорю +1.6 зоряної величини, видно на заході, після настання темряви. Планету можна спостерігати до її заходу: о 22 год 40 хв за літнім часом — на початку місяця, о 22 год 25 хв — наприкінці місяця. Марс переміщується прямим рухом сузір’ям Тельця. Його видимий діаметр наприкінці травня становитиме 3.7 ′′ . Марс у червні можна спостерігати протягом першої половини місяця. Планету видно на заході, після настання темряви, як зорю +1.7 зоряної величини. Тривалість її видимості поступово скоро чується з 40 хв до нуля. Марс переміщується прямим рухом сузір’ями Тельця (перша п’ятиденка місяця) і Близнят. Видимий діаметр планеD ти в середині червня становитиме 3.6 ′′ . У липні — першій половині серпня Марс не видно. На 27 липня припадає сполучення планети. Марс можна спостерігати в другій половині серпня на досвітньому небі, як зорю +1.8 зоряної величини, коли розпочнеться ранковий період його видимості. Марс сходить на північному сході, ближче до сходу, при близно о 5 год літнього часу. Тривалість видимості планети збільшується з кількох хвилин до 30 хв. Вона переміщується прямим рухом сузір’ям Ле ва. Видимий діаметр Марса у кінці серпня зменшиться до 3.5 ′′ . У вересні Марс сходить приблизно о 5 год за літнім часом і сяє, як зоря +1.8 зоряної величини, на північному сході (ближче до схо ду). Тривалість його видимості збільшується з 30 хв до 1 год 30 хв. Планета переміщується прямим рухом сузір’ям Лева. Її видимий діаметр у кінці вересня становитиме 3.7 ′′ . У жовтні Марс, як зорю +1.8 зоряної величини, видно в ранко вий час у східній ділянці неба. На початку місяця планета сходить о 4 год 55 хв літнього часу, 28 жовтня — о 4 год 45 хв літнього часу, а з 29 жовтня — приблизно о 3 год 40 хв уже київського часу. Три валість її видимості збільшується з 1 год 30 хв до 2 год 30 хв. Марс пе реміщується прямим рухом сузір’ями Лева й Діви (друга половина місяця). Його видимий діаметр наприкінці жовтня становитиме 3.9 ′′ .

Марс.

У листопаді Марс можна спостерігати на сході перед світанком. Він сяє, як зоря +1.7 зоряної величини. На початку місяця Марс схо дить о 3 год 40 хв київського часу, наприкінці місяця — о 3 год 30 хв. Тривалість видимості планети збільшується з 2 год 30 хв до 3 год 25 хв. Вона переміщується прямим рухом сузір’ям Діви. Видимий діаметр Марса наприкінці жовтня становитиме 4.2 ′′ . Упродовж грудня Марс видно на нічному й ранковому небі в східній частині (наприкінці місяця — на південному сході, ближче до сходу). Планета, як зоря +1.6 зоряної величини, сходить на початку місяця о 3 год 30 хв за київським часом, наприкінці місяця — о 3 год 15 хв. Тривалість її видимості збільшується з 3 год 25 хв до 4 год. Марс переміщується прямим рухом сузір’ями Діви і Терезів (третя декада місяця). Його видимий діаметр на кінець грудня збільшиться до 4.8 ′′ .

**********************************************

Юпітер

У 2017 р. буде два періоди видимості Юпітера: перший тривати ме впродовж січня — першої п’ятиденки жовтня, а другий — після першої п’ятиденки листопада до кінця року. Блиск планети буде не менший за —1.7 зоряної величини, а тому її можна спостерігати не лише вночі, але й на тлі ранкової зорі та вечірньої заграви. Це слід ма ти на увазі, бо нижче наведено тривалість видимості Юпітера тільки в темну пору доби. У січні Юпітер можна спостерігати на сході, як зорю –2.0 зоряD ної величини. На початку місяця планета сходить о 1 год 05 хв київD ського часу, наприкінці місяця — о 23 год 10 хв. Видно її до світанку. Юпітер переміщується прямим рухом сузір’ям Діви. Видимі діаметри Юпітера впродовж місяця збільшаться: екваторіальний від 35.6 до 38.9 ′′ , полярний — від 33.3 до 36.4 ′′ . Юпітер у лютому, як зоря –2.2 зоряної величини, сходить на сході: на початку місяця — о 23 год 10 хв за київським часом, на прикінці місяця — о 21 год 20 хв. Видно планету до світанку. До сто яння 6 лютого планета переміщується сузір’ям Діви прямим рухом, а після — назаднім. На кінець лютого видимі діаметри планети стано витимуть: екваторіальний — 42.0 ′′ , полярний — 39.3 ′′ . На початку березня Юпітер сходить о 21 год 15 хв за київським часом у східній ділянці неба. Наприкінці місяця планета сходить раніше (25 березня — о 19 год 30 хв за київським часом, а 26 березня — о 20 год 25 хв уже за літнім часом). Сяє вона до світанку, як зоря —2.4 зоряної величини. Юпітер переміщується назаднім рухом по сузір’ю Діви. На кінець березня видимі діаметри планети становити муть: екваторіальний — 44.1 ′′ , полярний — 41.2 ′′ . 90 Упродовж квітня Юпітер можна спостерігати всю ніч. Після на стання темряви його видно, як зорю —2.5 зоряної величини, на сході в перші дні місяця, наприкінці місяця — на південному сході. На 7 квітня припадає протистояння Юпітера. Планета переміщується назаднім рухом по сузір’ю Діви. Наприкінці місяця видимі діаметри планети становитимуть: екваторіальний — 43.6 ′′ , полярний — 40.7 ′′ . У першу п’ятиденку травня Юпітер видно всю ніч, у наступні дні — до його заходу. Планета заходить (після першої п’ятиденки) о 4 год 40 хв за літнім часом, наприкінці місяця — о 3 год. На початку місяця Юпітер сяє, як зоря –2.3 зоряної величини, після настання темряви на південному сході, а наприкінці місяця — на півдні. Він пе реміщується назаднім рухом по сузір’ю Діви. Видимі діаметри Юпіте ра наприкінці місяця становитимуть: екваторіальний — 40.8 ′′ , поляр ний — 38.2 ′′ . Юпітер у червні можна спостерігати після настання темряви, як зорю –2.2 зоряної величини. На початку місяця його видно на півдні, наприкінці місяця — на південному заході. Планета доступна для спостережень до її заходу: на початку місяця о 2 год 55 хв за літнім ча сом, наприкінці місяця — о 1 год. До стояння 10 червня вона пе реміщується назаднім рухом, а далі прямим сузір’ям Діви. Напри кінці червня видимі діаметри планети становитимуть: екваторіаль ний — 37.4 ′′ , полярний — 35.0 ′′ . У липні Юпітер видно після настання темряви, як зорю –2.0 зо ряної величини, у південноDзахідній ділянці неба. Планету можна спостерігати до її заходу: на початку місяця — в 0 год 55 хв літнього часу, наприкінці місяця — о 23 год. Юпітер переміщується прямим рухом сузір’ям Діви. Його видимі діаметри на кінець липня станови тимуть: екваторіальний — 34.4 ′′ , полярний — 32.1 ′′ . Упродовж серпня Юпітер можна спостерігати увечері у південD ноDзахідній ділянці неба, як зорю –1.8 зоряної величини. На початD ку місяця він заходить о 23 год літнього часу, наприкінці місяця — о 21 год. Планета переміщується прямим рухом сузір’ям Діви. Її ви димі діаметри на кінець серпня становитимуть: екваторіальний — 32.1 ′′ , полярний — 30.1 ′′ . У вересні Юпітер видно після настання темряви на південному заході, ближче до заходу, як зорю –1.7 зоряної величини. Планету можна спостерігати до її заходу: на початку місяця о 21 год за літнім часом, наприкінці місяця — о 19 год 20 хв. Юпітер переміщується прямим рухом сузір’ям Діви. Видимі діаметри планети на кінець ве ресня становитимуть: екваторіальний — 30.9 ′′ , полярний — 28.9 ′′ .

Юпитер.КА Пионер-11.

Юпітер можна спостерігати в жовтні впродовж першої п’ятиденки місяця. Його видно недовго на південному заході (ближче до заходу) в сузір’ї Діви після настання темряви, як зорю –1.7 зоряної величини. Потім він щезає в променях вечірньої заграви. На 26 жовтня припа дає сполучення Юпітера. Видимі діаметри планети на кінець періоду видимості становитимуть: екваторіальний — 30.8 ′′ , полярний — 28.8 ′′ . Після першої п’ятиденки листопада знову можна спостерігати Юпітер, як зорю –1.7 зоряної величини, — уже на сході, перед світан ком. Планета сходить о 6 год 10 хв за київським часом на початку місяця, наприкінці місяця — о 5 год 05 хв. Тривалість її видимості швидко зростає з кількох хвилин до 1 год 50 хв. Юпітер переміщуєть ся прямим рухом сузір’ями Діви й Терезів (друга половина місяця). Видимі діаметри планети на кінець листопада становитимуть: еква торіальний — 31.3 ′′ , полярний — 29.2 ′′ . У грудні Юпітер, як зоря –1.7 зоряної величини, сходить перед світанком на південному сході, ближче до сходу: на початку місяця — о 5 год за київським часом, наприкінці місяця — о 3 год 35 хв. Він пе реміщується прямим рухом сузір’ям Терезів. Видимі діаметри плане ти наприкінці грудня становитимуть: екваторіальний — 33.0 ′′ , поляр ний — 30.8 ′′ .

**********************************************

Сатурн

У 2017 р. планету можна спостерігати впродовж майже всього ро ку (окрім другої і третьої декад грудня). Цей період є продовженням періоду видимості Сатурна, який розпочався торік в останню десяти денку грудня. У січні Сатурн, як зорю +0.5 зоряної величини, видно на досвіт ньому небі у південноDсхідній ділянці його. Планета сходить о 6 год 30 хв київського часу на початку місяця, наприкінці місяця — о 4 год 45 хв. Тривалість її видимості впродовж місяця збільшується з 50 хв до 2 год 15 хв. Сатурн переміщується прямим рухом сузір’ями Змієносця і Стрільця (остання п’ятиденка місяця). Видимі екваторіальний і по лярний діаметри планети становитимуть відповідно: на початку січня — 15.1 і 13.5 ′′ , наприкінці місяця — 15.5 і 13.8 ′′ .

Сатурн.

Сатурн у лютому можна спостерігати, як зорю +0.5 зоряної величи ни, перед світанком на південному сході (наприкінці місяця — ближче до сходу). На початку місяця планета сходить о 4 год 40 хв за київським часом, наприкінці місяця — о 3 год 05 хв. Тривалість її видимості збіль шується впродовж лютого до 3 год 05 хв. Сатурн переміщується прямим рухом сузір’ям Стрільця. Видимі екваторіальний і полярний діаметри планети наприкінці лютого становлять 16.1 і 14.3 ′′ відповідно. У березні Сатурн видно на сході (наприкінці місяця — на північному сході, але ближче до сходу) перед світанком, як зорю 92 +0.5 зоряної величини. На початку місяця планета сходить о 3 год 05 хв київського часу; 26 березня — о 1 год 30 хв київського часу; 27 березня — о 2 год 25 хв уже за літнім часом (момент сходу збільшився на 1 год са ме внаслідок переходу на літній час). Тривалість видимості Сатурна зросте до 3 год 55 хв. Сатурн переміщується прямим рухом сузір’ям Стрільця. Видимі екваторіальний і полярний діаметри планети на кінець березня становлять 16.9 і 15.1 ′′ відповідно. Сатурн у квітні видно на північному сході (ближче до сходу), як зорю +0.3 зоряної величини. На початку місяця він сходить о 2 год 05 хв за літнім часом, наприкінці місяця — в 0 год 05 хв. Його можна спо стерігати до світанку. Тривалість видимості Сатурна збільшується і на прикінці місяця становитиме 4 год 50 хв. До стояння 6 квітня планета переміщується прямим рухом, а потім назаднім по сузір’ю Стрільця. Її видимі екваторіальний і полярний діаметри наприкінці квітня стано витимуть 17.7 і 15.8 ′′ відповідно. Упродовж травня Сатурн сяє на зоряному небі, як зоря +0.2 зоря ної величини. Він сходить на північному сході (ближче до сходу) на початку місяця о 23 год 59 хв літнього часу, а наприкінці — о 21 год 55 хв. Видно планету до світанку. Тривалість її видимості збільшується до 6 год 10 хв. Сатурн переміщується назаднім рухом сузір’ям Стрільця. Видимі екваторіальний і полярний діаметри планети наприкінці трав ня становлять відповідно 18.2 і 16.3 ′′ . На початку червня Сатурн сходить ще під час вечірніх присмерків (о 21 год 45 хв), а з другої декади місяця — ще до заходу Сонця, тому після настання темряви його видно як такий, що вже піднявся над го ризонтом. На 15 червня припадає протистояння Сатурна. Планету, як зорю +0.2 зоряної величини, можна спостерігати всю ніч. Сатурн пе реміщується назаднім рухом сузір’ями Стрільця та Змієносця (з кінця другої декади). Його видимі екваторіальний і полярний діаметри наD прикінці червня становитимуть відповідно 18.2 і 16.3 ′′ . У липні Сатурн видно після настання темряви, як зорю +0.2 зоряD ної величини, у східній ділянці неба (наприкінці місяця — у південно- східній). Планету можна спостерігати до її заходу: на початку місяця — о 4 год літнього часу, наприкінці місяця — о 1 год 55 хв. Тривалість видимості Сатурна скорочується впродовж місяця до 4 год 30 хв. Він переміщується назаднім рухом сузір’ям Змієносця. Видимі еква торіальний і полярний діаметри планети наприкінці липня станов лять 17.7 і 15.8 ′′ відповідно. Упродовж серпня Сатурн сяє, як зоря +0.3 зоряної величини, у південноDсхідній (наприкінці місяця — у південно-східній, ближче до півдня) ділянці неба після настання темряви. Планету можна спо стерігати до її заходу: на початку місяця — о 1 год 50 хв за літнім часом, 93 наприкінці місяця — о 23 год 50 хв. Тривалість видимості Сатурна на прикінці серпня становить 3 год 25 хв. До стояння 25 серпня планета переміщується назаднім рухом, а потім — прямим, сузір’ям Змієнос ця. Її видимі екваторіальний і полярний діаметри на кінець серпня становлять приблизно 16.9 і 15.1 ′′ відповідно. У вересні Сатурн можна спостерігати після настання темряви, як зорю +0.5 зоряної величини, у південно-східній (ближче до півдня) ділянці неба. На початку місяця планета заходить о 23 год 45 хв за літнім часом, наприкінці місяця — о 21 год 55 хв. Тривалість видимості Сатурна скорочується і наприкінці вересня становить 2 год 45 хв. Він переміщується прямим рухом сузір’ям Змієносця. Видимі еквато ріальний і полярний діаметри планети наприкінці вересня становлять приблизно 16.1 і 14.4 ′′ відповідно. Сатурн у жовтні видно, як зорю +0.5 зоряної величини, після на стання темряви у південній (наприкінці місяця — у південно-західній) ділянці неба. Він заходить на початку місяця о 21 год 50 хв за літнім ча сом, 28 жовтня — о 20 год 10 хв літнього часу, а в останні три дні міся ця — приблизно о 19 год вже київського часу. Тривалість видимості Сатурна скорочується наприкінці жовтня до 1 год 50 хв. Планета пе реміщується прямим рухом сузір’ями Змієносця і Стрільця (останні дні місяця). Її видимі екваторіальний і полярний діаметри на кінець жовтня становлять приблизно 15.4 і 13.8 ′′ відповідно. Упродовж листопада Сатурн видно після настання темряви у пів денно-західній ділянці неба, як зорю +0.5 зоряної величини. Планету можна спостерігати до її заходу: на початку місяця о 18 год 55 хв за київським часом, наприкінці місяця — о 17 год 15 хв. Тривалість її видимості зменшиться впродовж місяця до 35 хв. Сатурн перемі щується прямим рухом сузір’ям Стрільця. Його видимі екваторіаль ний і полярний діаметри наприкінці листопада становитимуть при близно 15.1 і 13.4 ′′ відповідно. У грудні Сатурн можна спостерігати тільки впродовж першої де сятиденки місяця (сузір’я Стрільця). Планета сяє після настання тем ряви, як зоря +0.5 зоряної величини, у південно-західній ділянці не ба. Тривалість її видимості зменшується з 35 хв (на початку місяця) до нуля. На 21 грудня припадає сполучення Сатурна. Видимі еква торіальний і полярний діаметри планети на кінець періоду видимості становитимуть приблизно 15.0 і 13.3 ′′ відповідно.

**********************************************

Уран

Уран.

У 2017 р. буде два періоди видимості Урана. Перший період є продов женням торішнього періоду видимості планети, закінчиться він наприкінці першої п’ятиденки квітня. Уран буде видно на небі з настан ням темряви. Другий період розпочнеться наприкінці першої декади травня й триватиме до кінця року. Планету буде видно спершу на світанку, потім — упродовж усієї ночі, а наприкінці року — майже до другої години ночі. У січні — лютому Уран видно в південній ділянці неба після на стання темряви. На початку року планета заходить о 1 год 12 хв за київським часом, наприкінці січня — о 23 год 13 хв, а наприкінці люто го — о 21 год 28 хв. Тривалість видимості Урана впродовж цих місяців скоротиться від 8 год 29 хв до 3 год 17 хв. Упродовж березня Уран можна спостерігати після смеркання в західній ділянці неба. Він заходить на початку місяця о 21 год 25 хв за київським часом, а наприкінці місяця — о 20 год 36 хв за літнім часом. Тривалість видимості планети зменшується і наприкінці місяця стано витиме 34 хв. У квітні Уран видно впродовж першої п’ятиденки низько над гоD ризонтом у західній частині неба. Заходить він о 20 год 32 хв літнього часу на початку місяця. Тривалість його видимості зменшується, і за кілька днів планета зникає в променях вечірньої заграви. На 14 квітня припадає сполучення Урана зі Сонцем. Уран можна спостерігати знову, вже на ранковому небі, наприкінці першої декади травня — настане другий період видимості планети, який закінчиться наступного року. Так, 8 травня Уран зійде о 4 год 40 хв за літнім часом. Наприкінці травня він з’являтиметься над обрієм уже після 3 год, наприкінці червня — о 1 год 16 хв, наприкінці липня — о 23 год 11 хв, наприкінці серпня — о 21 год 09, наприкінці вересня Уран сходитиме ще під час вечірніх присмерків — о 19 год 09 хв. Планету вид но до світанку. Тривалість видимості в цей проміжок часу збільшиться від кількох хвилин до 11 год 10 хв. На 19 жовтня припадає протистояння Урана зі Сонцем. Три валість видимості планети збільшується й досягне максимуму 26 жовтD ня (12 год 45 хв), а потім меншає, бо планета заходитиме ще до світанку. Наприкінці жовтня Уран заходить о 5 год 47 хв за київським часом, наприкінці листопада — о 3 год 44 хв, наприкінці грудня — о 1 год 39 хв. До кінця року тривалість видимості Урана зменшиться до 8 год 57 хв. Блиск Урана впродовж року становитиме приблизно +5.8 зоряної величини. Видимий діаметр планети дорівнює в середньому 3.56 ′′ . Уран увесь рік перебуватиме в сузір’ї Риб. До 3 серпня, коли відбудеть ся стояння, він переміщується прямим рухом, далі — назаднім.

**********************************************

Нептун

Нептун.КА Вояджер-2.


Сполучення Нептуна з планетами:
з Венерою 13 січня (о 7h UT Венера на видимій відстані 1.2° S від Нептуна). Цю планету візуально не видно. Її можна спостерігати лише через бінокль або телескоп. У 2017 р. буде два періоди видимості Нептуна. Перший період є продовженням періоду видимості, який розпо чався торік в останню десятиденку березня. Нептун можна спостеріга ти впродовж січня й двох перших декад лютого. Планету видно в пів денноDзахідній ділянці неба після настання темряви і до її заходу. На початку січня вона заходить за горизонт о 21 год 19 хв за київським часом, на початку лютого — о 19 год 22 хв, а після 21 лютого зникає в променях вечірньої заграви. За цей період тривалість видимості пла нети скоротиться з 4 год 36 хв до нуля. На 2 березня припадає сполу чення Нептуна із Сонцем. Другий період розпочнеться в останню п’ятиденку березня й триваD тиме до кінця року. Нептун знову буде доступним для спостережень, але перед світанком. На початку другого періоду видимості (26 березня) планета зійде о 6 год 14 хв за літнім часом. У перші дні квітня й травня схід Нептуна відбудеться о 5 год 50 хв і 3 год 54 хв відповідно. Тривалість видимості Нептуна збільшиться з кількох хвилин до 2 год 10 хв. Поступово моменти сходу планети зміщуються на більш ранні години й будуть такі: 1 червня — 1 год 53 хв за літнім часом, 1 липня — 23 год 52 хв, 1 серпня — 21 год 49 хв. У другій половині серпня плане та сходить уже на тлі вечірньої заграви, тобто до настання темряви, тому на щойно потемнілому небі її можна спостерігати над горизон том на певній висоті. До кінця серпня й упродовж першої декади вересня Нептун видно всю ніч — тривалість видимості становить 9 год 55 хв. На 5 вересня припадає його протистояння із Сонцем. З початку другої декади вересня планета заходитиме ще до настання ранкових присмерків (12 вересня — о 5 год 56 хв за літнім часом), тому три валість її видимості скорочуватиметься і наприкінці місяця станови тиме 9 год 30 хв. Упродовж наступних трьох місяців Нептун можна буде спостеріга ти після закінчення вечірніх присмерків до заходу: 1 жовтня — о 4 год 39 хв за літнім часом, 1 листопада — о 1 год 34 хв за київським часом, 1 грудня — о 23 год 31 хв, 31 грудня — о 21 год 36 хв. Тривалість види мості планети далі скорочуватиметься і наприкінці року зменшиться до 4 год 54 хв. Блиск Нептуна впродовж року становитиме приблизно +7.9 зо ряної величини; його видимий діаметр дорівнює в середньому 2.3 ′′ . Планета весь час перебуватиме в сузір’ї Водолія. Вона переміщувати меться прямим рухом до 16 червня, коли відбудеться стояння, потім — назаднім до наступного стояння (22 листопада) і знову прямим.

**********************************************

Карликова планета Плутон.

Карликова планета Плутон знаходиться в сузір"ї Стрільця і представляє собою об"єкт 14m. Кутовий розмір карликової планети складає всього 0.3".

Плутон.HST.

Плутон пройшов перигелій в 1989 році і продовжує віддалятися від Сонця. Згідно з резолюцією Міжнародного астрономічного союзу з 2006 року Плутон припинив рахуватися планетою і на сьогоднішній день в Сонячній системі 8 планет. Міжнародний астрономічний союз визначив, що планетами вважаються тіла, що обертаються навколо Сонця, мають гідростатично рівноважну форму і які "розчистили" простір поблизу своєї орбіти від інших, більш дрібних, об'єктів. Планетами-карликами відтепер вважаються об'єкти, що обертаються навколо Сонця, мають гідростатично рівноважну форму, але не "розчистили" простір поблизу своєї орбіти і при цьому не є супутниками. Планети і планети-карлики − це два різних класа об'єктів Сонячної системи; всі інші об'єкти, що обертаються навколо Сонця і не є супутниками, будуть відтепер називатися малими тілами Сонячної системи. Першими планетами-карликами Сонячної системи стали Плутон, супутник Плутона Харон та нещодавно відкритий об'єкт 2003 UB313. Найбільший з астероїдів Церера відтепер повинен офіційно називатися не астероїдом, а планетою-карликом. Крім того, Плутон, і тіла, що схожі на нього, будуть виділені в окремий клас планет-карликів − транснептунові об'єкти.

**********************************************

Малі планети.

Астероїд

Дата
протистояння

Зоряна
величина

Діаметр
(км)

Велика піввісь
орбіти (а.о.)

Добовий
рух

(6) Геба − Hebe

Лютий 27

+9.4m

190

2.42

0.26°

(433) Ерос − Eros

Березень 1

+9.2m

16

1.46

0.56°

(5) Астрея − Astraea

Березень 12

+9.0m

120

2.57

0.24°

(8) Флора − Flora

Березень 20

+9.6m

138

2.20

0.30°

(7) Ірида − Iris

Травень 4

+9.5m

211

2.39

0.27°

(18) Мельпомена − Melpomene

Червень 24

+9.4m

138

2.30

0.28°

(10) Гігія − Hygiea

Серпень 21

+9.7m

444

3.14

0.18°

(11) Партенопа − Parthenope

Вересень 3

+9.0m

153

2.45

0.26°

(2) Паллада − Pallas

Вересень 25

+8.3m

524

2.77

0.21°

(349) Дембовська − Dembowska

Листопад 30

+9.6m

140

2.92

0.20°

(4) Веста − Vesta

Грудень 9

+6.4m

513

2.36

0.27°

(1) Церера − Ceres

Грудень 18

+6.7m

952

2.77

0.21°

(9) Метида − Metis

Січень 1, 2013 р.

+8.5m

209

2.39

0.27°


Астероид Гаспра.КА Галилео.


**********************************************

Метеорні потоки.

Назва потоку

Період активності

Дата максимуму

Радіант

Кількість метеорів за годину

Швидкість (км/с)

Пряме піднесення

Схилення

Квадрантиди

1−4.I

3.I

15h 24m

+50°

до 100

40

Ліриди

19−25.IV

21.IV

18h 02m

+32°

до 10

48

η-Аквариди

1−8.V

5.V

22h 26m

+0°

10

66

δ-Аквариди (південні)

21.VII−15.VIII

27.VII

22h 00m

−17°

20

41

δ-Аквариди (північні)

15.VII−18.VIII

27.VII

22h 36m

+0°

10

41

α-Каприкорніди

15.VII−20.VIII

2.VIII

20h 36m

−10°

5

23

Персеїди

15.VII−17.VIII

13.VIII

3h 07m

+58°

50

60

Цигніди

3−25.VIII

20.VIII

19h 20m

+55°

 

26

Драконіди

6−10.X

9.X

17h 21m

+56°

23

Оріоніди

2.X−7.XI

22.X

6h 20m

+15°

45

66

Південні Тауриди

15.IX−26.XI

1.XI

3h 28m

+14°

5−10

29

Північні Тауриди

19.X−1.XII

13.XI

3h 31m

+21°

30

30

Леоніди

7−21.XI

17.XI

10h 13m

+22°

до 15

71

Гемініди

7−17.XII

14.XII

7h 35m

+32°

до 100

35

Урсиди

17−26.XII

22.XII

13h 44m

+76°

10−20

33


**********************************************

Комети, які будуть доступними для візуальних аматорських спостережень в Україні у 2017 р.

45Р/Хонда — Мркос — Пайдушакова (лютий), С/2015 ER61 (Джонсон) (січень — липень), 2P/Енке (кінець січня — лютий), 41P/Таттл — Джа кобіні — Кресак (друга половина лютого — перша декада червня), C/2015 X1 (ПАНСТАРРС) (березень — липень), 71Р/Кларк (остання декада травня — перша половина липня), 24Р/Шомасс (жовтень — перші дні грудня). Вони будуть доступні для візуальних спостереженнь з аматорськими телескопами діаметром не меншим, ніж 20 см.

**********************************************


Astroвидео :
Чому небо блакитне?

Чи є у Всесвіта центр?

Що буде с Землею,коли помре Сонце?

Чи може у планети бути два Сонця?

Чи може померти Галактика?

Що відбувається,коли зіштовхуються галактики?

Чому неможна відчути сонячний вітер?

Що знаходиться між зірок?

Чому Плутон більше не планета?

Як відкривають астероїди?

Чому сонячні затемнення не видно на всій Землі?

Що викликає затемнення Місяця?

Чому Місяць не падає?

Чи існують інші Сонячні Системи?

Яка галактика найближча до нас?

Чи існують системи подібні до нашої?

Сонячна система

Планети Сонячної Системи

Падіння астероїда на Землю

Подорож на край Всесвіту

Будова Всесвіту

Теорії утворення Всесвіту

Всесвіт- Великий Вибух(ч1)

Всесвіт- Великий Вибух(ч2)

Всесвіт- Великий Вибух(ч3)

Всесвіт- Великий Вибух(ч4)

Всесвіт- Великий Вибух(ч5)

Антиматерія і Всесвіт

Красоти Всесвіту


Астрогоризонт - Новости о космосе и не только. Все что происходит на звездах, планетах, спутниках и на земле от NASA на русском. Российский астрономический портал www.cosmos.ucoz.ru mvaproc.narod.ru





Сайт управляется системой uCoz