Про нас
Керівник проекта
Розклад занять
Astroосвіта
МРА-2009
Astroпосилання
Astroбібліотека
Зв'язок
 


Наше небо :
Результати спостережень
Astroновини
Astroкалендар.
Осінне небо
Сонячні затемнення
Спостерігаемо ISS над Сарнами
Astroфото
Astroпрограми

Астрономічні інтернет проекти :
BOINC
SETI@Home
Cosmology@Home
Milkyway@Home
Einstein@Home
Stardust@Home

Сонячна система :
Місяць
Супутники
Меркурій
Венера
Земля
Марс
Астероїди
Юпітер

Сатурн
Уран
Нептун
Пояс Койпера
Хмара Оорта
Сонце









Наші спостереження затемнень Місяця в м.Сарни.

***********************************************

Повне Місячне затемнення 28.10.2004 р.


ЗАСОБИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ :
телескоп РТ-80, ламповий радіоприймач «Латвія», напівпровідниковий радіоприймач КВ-308АС, синхронізований годинник.
РЕЗУЛЬТАТИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ :
Температура повітря - +10,8°С. Атмосферний тиск – Р=995 гПа, вологість повітря – 95%. Температура, атмосферний тиск та вологість повітря протягом ночі практично не змінювались. Вітер слабкий, південно-західний. Умови спостережень – дуже погані ( низькі хмари з рідкими розривами в них ).
В наслідок поганих погодніх умов не вдалося зафіксувати моменти контактів земної тіні з Місяцем. В небагато чисельні моменти спостережень крізь «розриви» в хмарах яскравість і колір Місяця за шкалою Данжона склали «2» бали – затемнення темно-червоне з рижуватим відтінком, біля центру тіні спостерігалась більш тьм'яна область.
Під час затемнення проводились радіоспостереження на довжинах хвиль короткохвильового діапазону : 22 м, 25м, 31м, 41м, і 49 м. Спостерігалась одна й та сама радіостанція з 04 години 00 хвилин по 08 годин 30 хвилин (час київський). При цьому використовувались два радіоприймача – «ЛАТВІЯ» (з ламповим індикатором 6Е5С та зовнішньою антеною) та напівпровідниковий радіоприймач КВ-308АС. Радіоприймачем «ЛАТВІЯ», який весь час працював на хвилі довжиною 41 м , під час місячного затемнення було зареєстровано :



з/п

Час (всюди київський)

Чутність радіостанції
на хвилі довжиною
41 м

1

4 год. 00 хв. – 6 год. 32 хв.

нормальна чутність

2

6 год. 32 хв.

значне погіршення чутності (!!!?)

3

6 год. 42 хв.

нормальна чутність

4

7 год. 00 хв.

погіршення чутності

5

7 год. 20 хв.

нормальна чутність

6

7 год. 49 хв.

незначне погіршення чутності (!?)

7

8 год. 01 хв. - 8 год. 30 хв.

нормальна чутність


В інших діапазонах хвиль ( на довгих і коротких хвилях, в УКВ-діапазоні, а також короткохвильовому діапазоні хвиль 22 м, 25 м, 31 м і 49 метрів ) які перевірялись вибірково за допомогою радіоприймача КВ-308АС, значного впливу затемнення Місяця на чутність радіостанцій не спостерігалось.
Аналогічні радіоспостереження були проведені на наступний день після затемнення (29.10.2004), а також за день до затемнення Місяця (27.10.2004) при схожих погодніх умовах і приблизно однаковій сонячній активності (див.таблицю), в той самий проміжок доби - з 4 год. 00 хв. до 8 год. 30 хв. При цьому ніяких помітних послаблень радіохвиль різних діапазонів (в тому числі короткохвильового з довжиною хвилі 41 метр) зареєстровано не було.

Сонячна активність 27, 28 та 29 жовтня 2004 року



з/п

Day

See

UT

G

S

W

1

27/10/2004

F

09:01

8

19

99

2

28/10/2004

P

15:20

8

16

96

3

29/10/2004

P

08:50

8

17

97


Таким чином, враховуючи дані спостереження, неможливо однозначно зробити висновок про вплив повного Місячного затемнення на проходження радіохвиль та чутність радіостанцій з 100% впевненістю, хоча ця залежність і прослідковується в даному спостереженні. Для цього необхідні багаточисельні статистичні матеріали подібних радіо-спостережень. На результати подібних досліджень можуть впливати :
1.Якісна робота апаратури спостерігача.
2.Вплив іоносфери, який залежить від геомагнітних обставин оточуючого простору Землі, а вони, в свою чергу, залежать від активності Сонця.
3.Якісна робота радіостанцій, радіохвилі яких використовуються в подібних дослідженнях.

***********************************************

Повне Місячне затемнення 4-5.05.2004 р.


ЗАСОБИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ :
телескоп РТ-80, синхронізований годинник.
РЕЗУЛЬТАТИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ :
Температура повітря - +14,2°С. Атмосферний тиск – Р=1000 гПа, вологість повітря – 74%. Температура, атмосферний тиск та вологість повітря протягом спостереження затемнення практично не змінювались. Вітер слабкий, південний. Умови спостережень – задовільні приблизно до 22 год. 30 хв. ( хмари з розривами в них ) та добрі з 22:30 і до кінця затемнення.
В моменти спостережень крізь «розриви» в хмарах яскравість і колір Місяця за шкалою Данжона склали «2» бали – затемнення темно-червоне з рижуватим відтінком, біля центру тіні спостерігалась більш тьм'яна область. Під час спостережень вдалося зафіксувати моменти контактів земної тіні з Місяцем.
Початок часткового затемнення відбувся о 21 год. 48 хв. 30 с. 4-го травня( тут і надалі всюди київський час ).
Повне затемнення Місяця розпочалося о 22 год. 52 хв. 15 с.
О 0 год. 10 хв. 20 с. 5 травня закінчилось повне затемнення Місяця.
Кінець часткового затемнення відбувся о 01 год. 14 хв. 20 с. 5-го травня.
В коротких перервах при спостереженні затемнення Місяця вдалося спостерігати деякі планети Сонячної системи, а саме Венеру, яка на той момент знаходилась в сузір'ї Тільця поблизу зорі Нат, Марс, який також перебував у сузір'ї Тільця(недалеко від Венери – без кутомірного інструменту відстань між ними виміряна «на око» склала біля шести градусів), Сатурн, з його величною системою кілець в сузір'ї Близнюків, та Юпітер з галілеєвськими супутниками у сузір'ї Лева.

***********************************************

Часткове Місячне затемнення 07.09.2006 р.


ЗАСОБИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ :
телескоп РТ-80, синхронізований годинник, фотоапарат SKINA AW-220.
РЕЗУЛЬТАТИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ :
Температура повітря - +9,2°С. Атмосферний тиск – Р=748 гПа, вологість повітря – 70%. Температура, атмосферний тиск та вологість повітря протягом спостереження затемнення практично не змінювались. Вітер слабкий, західний. Умови спостережень – задовільні (хмари з розривами в них).
Під час спостережень вдалося зафіксувати моменти контактів земної тіні з Місяцем.
Початок часткового затемнення відбувся о 21 год. 05 хв. 30 с. ( тут і надалі всюди київський час ).
Максимальна фаза часткового затемнення Місяця була приблизно о 21 год. 50 хв. і складала біля 20%.


О 22 год. 41 хв. закінчилось часткове затемнення Місяця.
Під час часткового затемнення Місяць перебував в сузір'ї Водолія. На відстані біля двох градусів від Місяця можна було спостерігати планету Уран.

***********************************************

Часткове Місячне затемнення 3-4.03.2007 р.


ЗАСОБИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ :
телескоп РТ-80, синхронізований годинник, фотоапарат SKINA AW-220.
РЕЗУЛЬТАТИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ :
Температура повітря на початок затемнення- +0,6°С. Температура повітря на кінець затемнення- -0,8°С.Атмосферний тиск – Р=740 гПа, вологість повітря – 85%. Атмосферний тиск та вологість повітря протягом спостереження затемнення практично не змінювались. Вітер слабкий, західний. Умови спостережень – задовільні (хмари з розривами в них).
Під час спостережень вдалося зафіксувати моменти контактів земної тіні з Місяцем.
Початок часткового затемнення відбувся о 23 год. 30 хв.03.03.2007(тут і надалі всюди київський час).
Повне затемнення Місяця почалось о 0 год. 43 хв. 04.03.2007.


О 02 год. 01 хв. закінчилось повне затемнення Місяця.
Закінчення часткового затемнення відбулося о 03 год. 14 хв.04.03.2007 Під час повного затемнення Місяць перебував в сузір'ї Лева. В перервах від спостережень повного місячного затемнення, на відстані біля 25° від Місяця, спостерігалась планета Сатурн, з його величною системою кілець в тому ж сузір'ї Лева, поблизу границі з сузір'ям Рака.
Після закінчення спостережень повного місячного затемнення було проведено спостереження покриття Юпітером його супутника Іо, яке відбулося о 04 год. 29 хв. 04.03.2007. Юпітер в цей час перебував на південному сході в сузір'ї Змієносця, на висоті приблизно 12° над горизонтом. Умови спостереження Юпітера були незадовільними в наслідок помірної хмарності вздовж лінії горизонту.

***********************************************


Astroвидео :
Чому небо блакитне?

Чи є у Всесвіта центр?

Що буде с Землею,коли помре Сонце?

Чи може у планети бути два Сонця?

Чи може померти Галактика?

Що відбувається,коли зіштовхуються галактики?

Чому неможна відчути сонячний вітер?

Що знаходиться між зірок?

Чому Плутон більше не планета?

Як відкривають астероїди?

Чому сонячні затемнення не видно на всій Землі?

Що викликає затемнення Місяця?

Чому Місяць не падає?

Чи існують інші Сонячні Системи?

Яка галактика найближча до нас?

Чи існують системи подібні до нашої?

Сонячна система

Планети Сонячної Системи

Падіння астероїда на Землю

Подорож на край Всесвіту

Будова Всесвіту

Теорії утворення Всесвіту

Всесвіт- Великий Вибух(ч1)

Всесвіт- Великий Вибух(ч2)

Всесвіт- Великий Вибух(ч3)

Всесвіт- Великий Вибух(ч4)

Всесвіт- Великий Вибух(ч5)

Антиматерія і Всесвіт

Красоти Всесвіту


Астрогоризонт - Новости о космосе и не только. Все что происходит на звездах, планетах, спутниках и на земле от NASA на русском. Российский астрономический портал www.cosmos.ucoz.ru mvaproc.narod.ru





Сайт управляется системой uCoz